Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Ув. Гри́пище.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.
