Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Екзаменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень.
Зли́вки, -ків, мн. зли́вини, -вин, ж. 1) Сливаніе, обливаніе. 2) Обрядовое омовеніе роженицы и рукъ повивальной бабки послѣ крестинъ. 3) Слитое изъ разныхъ сосудовъ въ одинъ.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Путькало, -ла, с.
1) = пугутькало.
2) = пугач.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный.
