Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крушина

Крушина, -ни, ж. 1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина. Чуб. V. 332. 2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла. Чуб. V. 585.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУШИНА"
Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.
Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. І. 144.
Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Перегатити Cм. перегачувати.
Подибати, -баю, -єш, гл. 1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати. Шевч. 397. 2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дав страву яку тілько подибле. ЕЗ. V. 211.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.