Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крушина

Крушина, -ни, ж. 1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина. Чуб. V. 332. 2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла. Чуб. V. 585.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУШИНА"
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе). Вх. Лем. 398.
Гендель, -ля, м. Барышничество, торговля, маклачество.
Гре́бати, -баю, -єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Чорпіта, -ти, ж. = посмітюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. Cм. черпіта.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. Ой беріть з возів, беріть шнурування. Рудч. Чп. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.