Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. 2) Укротить, угомонить.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. Шукатимеш — не зуздриш мене оком.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Пачкарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься контрабандой.
Перепродування, -ня, с.
1) Перепродажа. Купування та перепродування.
2) Барышничанье.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Проректи Cм. прорікати.
Хробачок, -чка, м.
1) Ум. отъ хробак.
2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу.