Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кручий

Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала. АД. II. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧИЙ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. І. 71.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?» Гн. І. 193.
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.