Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Роспочинається полоття.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Усь! меж. для натравливанія собаки.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина.
