Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь.
Досипа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. доси́патися, -плюся, -лешся, гл. Досыпаться, досыпаться.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт.
