Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати?
Вирізування, -ня, с.
1) Вырѣзываніе.
2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування.
3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ.
Жа́ско нар. Страшно. Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
