Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла.
Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Чорт погнавсь за ним і не догнав. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Троє товару погналось геть дорогою. Свої волі набралася, на, весілля погналася. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Різанець, -нця, м. Евнухъ.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Тичний, -а, -е. = тичковий.
Туркало, -ла, с.
1) = туркавка.
2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же.
