Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що?
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться.
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья.
2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу.
