Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Підводний, -а, -е. Подводный.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Утиритися, -рюся, -ришся, гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
Чемери́с, -са, м. ? Чемерис, чемерис, чом дівочок не любиш?
