Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутити

Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Перевесла дівчата в полі крутили. Сніп. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. Вх. Лем. 428. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. МВ. Лисичка... крутнула хвостиком. Гліб. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. Ном. № 5083. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13 и 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИТИ"
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Ном. № 3411. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. МВ. Ум. каченятко, каченяточко.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути. Уман. у.
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11. 2)кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.
Чинити, -ню́, -ниш, гл. 1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Ті мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. І. 260. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476. 2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238. 3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.