Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!...
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. Минулась котові масничка. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Уже й літо минулося. Давно і плем'я те минулось. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю.
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші.
Переходка, -ки, ж. Мостикъ? Через сине море ой там кладка дубова, переходка ялова.
Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus.
Похолонути, -ну, -неш, гл.
1) Охладѣть, застыть.
2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку.
