Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крячка

Крячка, -ки, ж. Утка. Другі люде гуляють, ходять у гай, а ми крячкою сидимо дома. Левиц. І. 344. Як крячка та просиділа трохи не три тиждні коло матері. Мир. Пов. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧКА"
Зара́за, -зи, ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) Раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Цюди нар. = сюди́. О. 1861. XI. Св. 39. Драг. 83. І як він цюди добився. Рудч. Ск. II. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.