Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2.
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
