Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Як нам до пекла досолитись? 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги.
Закругли́ти, глю́, -лиш, гл. Округлить. Вікно зверху трохи закругляне.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Постаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Остепениться. Нехай він постаткує. Уже пошаткував, покинув гуляти.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей.
