Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крячок

Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Макс. Ой летить крячок через Дунай ручку. Грин. III. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧОК"
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик. Грин. II. 147.
Кишнути Cм. кишкати.
Покривайлечко, покрива́лечко, -ка, с. Ум. отъ покривало.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Шевч. 32. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Чуб. V. 222. Прилетів орел з чорної хмари. Мет. 167. 2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.