Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряка

Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав. Котл. Ен. IV. 10.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Потурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість. О. 1861. X. 56.
Столиця, -ці, ж. 1) Столица. ЗОЮР. І. 118. Греб. 406. 2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали. Гол. І. 177. 3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.