Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряка

Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯКА"
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Докача́ти Cм. докачувати.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Прохарчування, -ня, с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).
Пустизна, -ни, ж. Незаселенная мѣстность. Залюдняли стару пустизну униз Дніпра, Дністра і Бога. К. Хмельн. 20.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. Ум. тарілочка.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.