Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога.
Сімак, -ка, м. = сьомак. Сімок лошак.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Сього вам стидатись нічого.
Утелющити, ся. см.утелющувати, -ся
