крьо-не!

Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.

Випадкові слова

Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. Шух. І. 250. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна. Шух. І. 175.

повністю...

Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.

повністю...

Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.

повністю...