Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крявчати

Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Доцу́плювання, -ня, с. Дотаскиваніе какого-либо предмета.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. Чуб. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Лукаш. 19.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Пооселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Таврований, -а, -е. Мѣченый. Конст. у.
Угаснути Cм. угасати. Угатити. Cм. угачувати.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.