Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крявчати

Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Зами́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: заносить, затаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш. Черниг. у.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.