Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю).
Перекупати, -па́ю, -єш, гл. Перекупать.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився.
Птах, -ха, м. и птаха, -хи, ж. Птица. Вилітайте, сірі птахи! Ум. пташок. Прилетів пташок — золоті крильця.
Святешний, -а, -е. Праздничный.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта.
Химерно нар. Странно, смѣшно.
