Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крявчати

Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯВЧАТИ"
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Маґне́с, -су, м. Магнить. Желех.
Огородити Cм. огороджувати.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.