Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутий

Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176. 8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИЙ"
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. І. 12. Cм. крокіс.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини. Федьк.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.