Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутий

Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176. 8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИЙ"
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі. Млак. 73.
Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Обмальовувати, -вую, -єш, сов. в. обмалювати, -люю, -єш, гл. Окрашивать, окрасить, расписывать, расписать красками. Труну збудувати ще й обмалювати. Чуб. III. 155. 2) Обрисовывать, обрисовать.
Перекидом нар. Перекувыркиваясь. Бич пішов перекидом. Грин. II. 246. іде мені земля́ перекидом. Кружится у меня голова. Славяносерб. у.
Підчеревина, -ни, ж. Подбрюшина.
Полювати, -люю, -єш, гл. 1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75. 2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює. Лебед. у.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти! Харьк. г.
Чутно нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.