Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. Не псуй шкури, мій братухо!
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Наточити Cм. наточувати.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Полудній, -я, -є. Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі.
Скручування, -ня, с.
1) Скручиваніе.
2) Сворачиваніе, поворачиваніе.
