Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крячитися

Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧИТИСЯ"
Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.
Де́ся нар. Гдѣ ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. деринник.
Пензльований, -а, -е. Рисованный масляными красками. Встрѣчено у Кулиша: Полотно пензльоване. К. ХП. 96.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Тютюнець, -нцю, м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Роменський тютюнець курив. Котл. Ен. IV. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.