Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина).
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Так на дозвіллі добре виспавсь. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля.
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки.
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря.
