Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -ся.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту.
Сояшно нар. = соняшно.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
