Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряжити

Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Галух, -ха, м. Нѣсколько галушекъ, слѣпившихся вмѣстѣ? Галушку галух іззів. Грин. І. 233.
Довбі́ння, -ня, с. = Довбання.
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить. Конст. у.
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2. Вх. Зн. 30.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.