Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряжити

Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Грі́мко нар. Звучно.
Нало́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нало́патися, -паюся, -єшся, гл. Нажираться, нажраться. Налопався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1. Вх. Зн. 64. Вх. Пч. II. 28. Шух. І. 22.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный. Шейк.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.