Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряжити

Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЖИТИ"
Викривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.
Восика, -ки, ж. = осика. Вх. Пч. I. 12.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімнятиЗомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный. 2) Недостижимый.
Оперезати, -жу, -жеш, гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Ном. № 3979. Він мене коромислом як опереже. Г. Барв. 284. Дрючком Хведька разів із шість оперезав. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Такса, -си, ж. Такса.
Шльонка, -ки, ж. 1) Овца силезской породы. 2) Шерсть этой овцы. 3) Мясо этой овцы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.