Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Розмити Cм. розмивати.
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. З кайданів мушу розум роскувати.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик.
