Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Дола́годжувати, -джую, -єш, сов. в. дола́годити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Принц, -ца, м. Принцъ. На тім весілю принци з єнчих землев били.
Пристригати, -га́ю, -єш, сов. в. пристри́гти, -стрижу, -жеш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.
Степлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Согрѣться (о жидкости).
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Чого воно, оця невіра, сучеться?
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L.
