Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ.
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Така вже в нас соромляжа, мов засватана.
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину.
Утручатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утрутитися, -чуся, -тишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Бороню тобі, князю, втручатись в наші справи.
