Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Здоро́житися, -жуся, -жишся, гл. Истомиться, чувствовать себя разбитымъ послѣ дороги. Здорожився, усе тіло болить.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. На лумельському помірку стояла береза в барвінку.
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. От попростивсь він і пішов собі. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала.
