Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутня

Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТНЯ"
Гірниця 2, -ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета «Порядокъ» 1881, № 246.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи). Левиц. І. 389; Левиц. Пов. 83.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Приховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. прихова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Запрятываться, запрятаться. Вона плакала гірко, де небудь приховавшися. МВ. ІII. 111.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.