Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутня

Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТНЯ"
Головань, -ня, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ. Вх. Зн. 36. Шух. І. 197.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.
Плеченько, -ка, с. Ум. отъ плече.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.