Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

круча

Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧА"
Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Відмащувати, -щую, -єш, сов. в. відмастити, -щу, -стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазаніемъ. Мені взавтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы відмасткою. Шух. І. 258.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ. Вас. 187.
Підійти Cм. підходити.
Пороспочинати, -на́ю, -єш, гл. Начать (во множествѣ).
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок. Кв. І. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.