За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Устрашитися, -шуся, -шишся, гл. = устрахнутися.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. На все цікавим оком спозирає. 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Цікавий, як циган до бджіл. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Жаб'яча шкуратинка.
