Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крюкати

Крюкати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі. Мнж. 114. 2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті. Мил. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАТИ"
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Пужливий, -а, -е. Пугливый. Грин. III. 449.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Чороліс, -са, м. зоол. Myoxus Glis. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.