Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. То же значеніе и въ записяхъ , а въ — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
За́тискати, -ка́ю, -єш, сов. в. зати́снути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, стискивать, стиснуть. Впірнув Сатанаїл у самую безодню... бере він той пісок..., а вода йому той пісок так і ізмиває; той так затискає жменю. 2) Запихать, засунуть. Затис за пазуху. Сосниц. у.
Лизну́ти Cм. лизати.
Ма́вський, -а, -е. То-же что и навський, но употребляется только относительно мавок. мавський великдень. Четвергъ недѣли Пятидесятницы, когда, по народному повѣрью, русалки празднуютъ свой великдень.
Наймитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Служить по найму. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому?
Сікатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сікнутися, -кнуся, -нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Сікався, сікався, щоб просунутись. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени.
