Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоя
гоя-дюндя
гра
граб
грабарка
грабарство
грабарський
грабарь
грабарювання
грабарювати
грабати
грабачка
грабевно
грабельки
грабельний
грабильно
грабина
грабитель
грабителька
грабіж
грабіжка
грабіжник
грабки
граблисько
граблі
грабовий
грабовитий
грабок
грабочок
грабування
грабувати
грабунок
грабчак
гравилат
град I
град II
градівник
граділь
градки
градобоїця
градобойний
градовий
градус
градусник
грайворон
грайка
грайливий
грайний
грак 1
грак 2
граматик
граматика
граматка
грамітний
грамота
грамотка
грамузджа
грана
граната
гранатирь
гранатовий
гранаточка
гранистий
гранит
границя
гранка
грання
гранчастий
гранчений хліб
гранчити
грань
гранювати
граняк
гранястий
грап
грапиня
грапський
грапчук
грапщина
грасувати
грата
грати
гратися
граття
грахвин
грач
грашка
гребання
гребати
гребелька
гребельний
гребелюк
гребенатий
гребено
гребенчук
гребенюк
гребенястий
гребець
гребінець
гребінище
гребінка
гребінний
гребінник
гребінниця
гребіночка
гребінчастий
гребінь
гребка
греблиця
греблі
гребло
гребля
гребляний
гребня
гребовицький
гребовиця
гребти
гребтися
гребувати
гребчик
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Пирят. у. Відрізняють дитину від матерньої мови. О. 1861. XI. 104. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. К. (О. 1862. ІІІ. 22). 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів. Дещо.
Гайдамака, -ки, м. 1) Гайдамакъ; человѣкъ, причастный къ крестьянскому возстанію въ 18 вѣкѣ на правомъ берегу Днѣпра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойникъ.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували. Канев. у.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.
Пом'якшити Cм. пом'якчи́ти.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. І. 22.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Учителювання, -ня, с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк.
Хвилювати, -люю, -єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. ІІ. 117.
Нас спонсорують: