Архи́мник, -ка, м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять.
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Люби ближньою твого. Ближні приятелі.
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Як комашня пруть на Запорожжє. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Туман, -ну, м.
1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. тумана перти. Дурачить, врать. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели.
2) Весенняя хороводная игра. Ум. туманочок. туманець.