Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоя
гоя-дюндя
гра
граб
грабарка
грабарство
грабарський
грабарь
грабарювання
грабарювати
грабати
грабачка
грабевно
грабельки
грабельний
грабильно
грабина
грабитель
грабителька
грабіж
грабіжка
грабіжник
грабки
граблисько
граблі
грабовий
грабовитий
грабок
грабочок
грабування
грабувати
грабунок
грабчак
гравилат
град I
град II
градівник
граділь
градки
градобоїця
градобойний
градовий
градус
градусник
грайворон
грайка
грайливий
грайний
грак 1
грак 2
граматик
граматика
граматка
грамітний
грамота
грамотка
грамузджа
грана
граната
гранатирь
гранатовий
гранаточка
гранистий
гранит
границя
гранка
грання
гранчастий
гранчений хліб
гранчити
грань
гранювати
граняк
гранястий
грап
грапиня
грапський
грапчук
грапщина
грасувати
грата
грати
гратися
граття
грахвин
грач
грашка
гребання
гребати
гребелька
гребельний
гребелюк
гребенатий
гребено
гребенчук
гребенюк
гребенястий
гребець
гребінець
гребінище
гребінка
гребінний
гребінник
гребінниця
гребіночка
гребінчастий
гребінь
гребка
греблиця
греблі
гребло
гребля
гребляний
гребня
гребовицький
гребовиця
гребти
гребтися
гребувати
гребчик
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Відколупати Cм. відколуплювати.
Гамера, -ри, гамерка, -ки, ж. Бумажный вязаный колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити. 2) Побыть въ гостяхъ, погостить. Чуб. IV. 580.
Позапрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Гол. IV. 468. Cм. трусок.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Нас спонсорують: