Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Зак нар. = заки.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл.
1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є.
2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L.
Піддерти Cм. піддирати.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Пральник, -ка́, м. = праник.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.