Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граняк

Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЯК"
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка. Шух. I. 107.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Присил, -лу, м. Присылка. Кв. (Желех.).
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.