Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Прогноїстий, -а, -е. Имѣющій много прогноїв.
Пропивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пропити, -п'ю, -єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
Учетверзі нар. Вчетверомъ.
