Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево.
Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. А стара супиться та бурчить.
