Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.

Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.

Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.

Загребу́щий, -а, -е. Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі. Посл.

З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Грин. III. 33. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Чуб. III. 328. Перед гетьманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139.

Костяк, -ка́, м. = кістяк.

Ли́чити, -чить, гл. безл. 1) Приличествовать, слѣдовать. Підпережись, як личить у поході. К. Іов. 84. 2) Быть къ лицу, идти. Ці бинди їй дуже личать. Подольск. г.

Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.

Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.

Шерстебка, -ки, ж. Небольшой рубанокъ для строганія вчернѣ. Шерстебка першу шерсть здіймає, потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він вже хиби не дасть. Подольск. г.