Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граната

Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТА"
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. І. 16.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний. Чуб. V. 300.
Накерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Направить, навести. Всі сили накерували.
Односердне нар. Единодушно. Односердне стати за євангелію правди. Шевч.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.