Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабельки

Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБЕЛЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБЕЛЬКИ"
Бакуновий, -а, -е. Относящійся, свойственный бакуну.
Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Н. п. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.
Настиритися Cм. настирюватися.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Стрелити Cм. стріляти.
Храпавий I, -а, -е. = рапавий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБЕЛЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.