Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градівник

Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІВНИК"
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Ліпки́й, -а, -е. Цѣпкій.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Свердлик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (Cм.). Шух. І. 237.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.