Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градівник

Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДІВНИК"
Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Лушпи́на, -ни, ж. 1) = лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Ном. № 10381. Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. Ум. лушпинка, лушпиночка.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Проґавити, -влю, -виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.