Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребляний

Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной. Вас. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛЯНИЙ"
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Люзува́тися, -зуюся, -єшся, гл. Разшатываться, ослабѣвать въ связи, въ прочности.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл.кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. І. 68.  
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЛЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.