Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

га?
габа
габати
габелковий
габелок
габзьований
габлина
габлі
габов
габовий
габук
габцювати
гав! I
гав II
гав III
гавановий
гавань
гавза
гавзатий
гавин
гавити
гавк
гавкання
гавкати
гавкач
гавкнути
гавкотня
гавкун
гавкучий
гавкущий
гавра
гавран
гавря
гаврях
гавх
гав'юрка
гав'язь
гав'яр
гагакання
гагакати
гагакнути
гагара
гагарячий
гад
гада
гадабурдити
гадай-зілля
гадання
гадати
гадатися
гадваб
гадвабний
гаддя
гаджуґа
гаджучка
гадзимка
гадило
гадина
гадинник
гадинонька
гадиночка
гадиня
гади-перегади
гадка
гадкувати
гадовий
гадовище
гадонька
гадочка
гадра
гаду
гадь
гадюк
гадюка
гадюра
гадюцький
гадюча
гадюченя
гадючий
гадючин
гадючина
гадючка
гадючник
гадюччя
гадюшник
гадя
гадячий
гаєвий
гаєчка
газ
газарі
газда
газета
газетник
газник
гаївка
гаїлка
гаїна
гаїння
гаїр
гаїти
гай
гайбуз
гайвір
гайворон
гайвороння
гайвороня
гайворонячий
гай-гай!
гайда I
гайда! II
гайдабура
гайдабурити
гайдай
гайдамака
гайдамакування
гайдамакувати
гайдамаха
гайдамацтво
гайдамацький
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный. Шейк.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Нас спонсорують: