Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. Ум. Ді́донько.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый.
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче!