Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

га?
габа
габати
габелковий
габелок
габзьований
габлина
габлі
габов
габовий
габук
габцювати
гав! I
гав II
гав III
гавановий
гавань
гавза
гавзатий
гавин
гавити
гавк
гавкання
гавкати
гавкач
гавкнути
гавкотня
гавкун
гавкучий
гавкущий
гавра
гавран
гавря
гаврях
гавх
гав'юрка
гав'язь
гав'яр
гагакання
гагакати
гагакнути
гагара
гагарячий
гад
гада
гадабурдити
гадай-зілля
гадання
гадати
гадатися
гадваб
гадвабний
гаддя
гаджуґа
гаджучка
гадзимка
гадило
гадина
гадинник
гадинонька
гадиночка
гадиня
гади-перегади
гадка
гадкувати
гадовий
гадовище
гадонька
гадочка
гадра
гаду
гадь
гадюк
гадюка
гадюра
гадюцький
гадюча
гадюченя
гадючий
гадючин
гадючина
гадючка
гадючник
гадюччя
гадюшник
гадя
гадячий
гаєвий
гаєчка
газ
газарі
газда
газета
газетник
газник
гаївка
гаїлка
гаїна
гаїння
гаїр
гаїти
гай
гайбуз
гайвір
гайворон
гайвороння
гайвороня
гайворонячий
гай-гай!
гайда I
гайда! II
гайдабура
гайдабурити
гайдай
гайдамака
гайдамакування
гайдамакувати
гайдамаха
гайдамацтво
гайдамацький
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
Перезвати Cм. перезивати.
Перезімуватися, -муюся, -єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять. Чуб. V. 542. 2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Чуб. V. 796. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли. Рудч. Чп. 223.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Шкода 1, -ди, ж. 1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Ном. № 2301. Слова шкоди не нагородять. Ном. № 2299. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок. Грин. І. 252. 2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. Харьк. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр. КС. 1898. VII. 47. 3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Шевч. 124. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць. Чуб. V. 101.
Нас спонсорують: