Баяння, -ня, с.
1) Разсказываніе (сказки).
2) Ворожба, шарлатанство.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Капота, -ти, ж. Верхнее одѣяніе. У галиц. мѣщанъ, — мужское: суконная верхняя одежда длинѣе и просторнѣе жупана. У это — женская одежда: Були в дульєтах і капотах, були всі грішні жіночки.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).