Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться.
Маценя́, -ня́ти и мацінча́, -чати, с. Очень маленькій горшокъ. Ум. маценятко.
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба).
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Вони на сльози не вважали. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Вважайте, що чуєте. Чи добра кобила? — Вважайте сами. 2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. Дума, що дурень його вважає за чорта. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати?
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.