Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
До́тик, -ку, осязаніе
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. І про неї добрим людям кобзарі співають. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої.
Мися́ III, -ся́ти, с. Мышенокъ. Ум. мися́тко.
Перегляд, -ду, м.
1) Пересмотръ.
2) Просмотръ.
Перекірочка, -ки, ж. = перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату і кімнату женихів наведу; ой я тобі, моя мати, перекірочку: повну хату і кімнату, ще й комірочку.