Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїтися
гой
гой!
гойда!
гойдалка
гойдана
гойданка
гойдання
гойдарь
гойдати
гойдатися
гойдаша
гойдиця
гойдойка
гойк
гойкати
гойна
гойний
гойниця
гойно
гойове листя
гок
гол
голв'яка
голдувати
голендер
голендерський
голець
голеча
голешник
голиборода
голий
голик
голина
голити
голитися
голиця
голиш
голівка
голівонька
голівочка
голівчерева
голій
голінатий
голінка
голінний
гоління
голісінький
голіти
голічерева
голка
голо
голобельний
голобля
голобокий
голобриш
голова
головайчик
голованчик
головань
головатень
головатий
головатиця
головач
головачка
головень I
головень II
головенька
головеня
головешка
головина
головистий
головиха
головиця
головище
головічка
головка
головкате письмо
головко
головний
головник
головництво
головниця
головня
головоїд
головокрут
головонька
головосік
головочка
головствення
головувати
головуватий
головчастий
голов'яний
голод
голодания
голодати
голоддя
голоден
голодити
голодівка
голоднеча
голодний
голодниця
голодно
голодня
голоднянка
голодовий
голодовина
голодраб
голодраба
голодрабець
голодрабий
голодрабка
голодранець
голодранка
голодриґа
голодування
голодувати
голодюк
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало. Рудч. Ск. І. 195.
Перегнати Cм. переганяти.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають? Харьк.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Котл. МЧ. Ні з ким об вірі християнській розговорити. АД. І. 213. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Мир. Пов. II. 84. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. МВ. (О. 1862. III. 69). Поговоріть, тіточко, розговоріть мене. МВ. ІІ. 41.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Чорнісінький, -а, -е. Чернехонькій.
Нас спонсорують: