Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїтися
гой!
гой
гойда!
гойдалка
гойдана
гойданка
гойдання
гойдарь
гойдати
гойдатися
гойдаша
гойдиця
гойдойка
гойк
гойкати
гойна
гойний
гойниця
гойно
гойове листя
гок
гол
голв'яка
голдувати
голендер
голендерський
голець
голеча
голешник
голиборода
голий
голик
голина
голити
голитися
голиця
голиш
голівка
голівонька
голівочка
голівчерева
голій
голінатий
голінка
голінний
гоління
голісінький
голіти
голічерева
голка
голо
голобельний
голобля
голобокий
голобриш
голова
головайчик
голованчик
головань
головатень
головатий
головатиця
головач
головачка
головень I
головень II
головенька
головеня
головешка
головина
головистий
головиха
головиця
головище
головічка
головка
головкате письмо
головко
головний
головник
головництво
головниця
головня
головоїд
головокрут
головонька
головосік
головочка
головствення
головувати
головуватий
головчастий
голов'яний
голод
голодания
голодати
голоддя
голоден
голодити
голодівка
голоднеча
голодний
голодниця
голодно
голодня
голоднянка
голодовий
голодовина
голодраб
голодраба
голодрабець
голодрабий
голодрабка
голодранець
голодранка
голодриґа
голодування
голодувати
голодюк
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія. Аф. 451.
Киях, -ха, м. 1) Кисть, початокъ кукурузы. За цілий день я ззів тілько два кияхи пшенички. Сквир. у. 2) Раст. Thypha angustifolia L. ЗЮЗО. І. 169. 3) Метелка проса. Мнж. 184. Ум. кияшо́к.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Посмик, -ка, м. 1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный. Подольск. г. Н. Вол. у. 2) Penis. Новомоск. у.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.
Нас спонсорують: