Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Ум. за́йдочка.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Розуміння, -ня, с. Пониманіе. Твого святого розуміння не вмію розумом збагнути.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.