Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїтися
гой!
гой
гойда!
гойдалка
гойдана
гойданка
гойдання
гойдарь
гойдати
гойдатися
гойдаша
гойдиця
гойдойка
гойк
гойкати
гойна
гойний
гойниця
гойно
гойове листя
гок
гол
голв'яка
голдувати
голендер
голендерський
голець
голеча
голешник
голиборода
голий
голик
голина
голити
голитися
голиця
голиш
голівка
голівонька
голівочка
голівчерева
голій
голінатий
голінка
голінний
гоління
голісінький
голіти
голічерева
голка
голо
голобельний
голобля
голобокий
голобриш
голова
головайчик
голованчик
головань
головатень
головатий
головатиця
головач
головачка
головень I
головень II
головенька
головеня
головешка
головина
головистий
головиха
головиця
головище
головічка
головка
головкате письмо
головко
головний
головник
головництво
головниця
головня
головоїд
головокрут
головонька
головосік
головочка
головствення
головувати
головуватий
головчастий
голов'яний
голод
голодания
голодати
голоддя
голоден
голодити
голодівка
голоднеча
голодний
голодниця
голодно
голодня
голоднянка
голодовий
голодовина
голодраб
голодраба
голодрабець
голодрабий
голодрабка
голодранець
голодранка
голодриґа
голодування
голодувати
голодюк
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Зчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала? Харьк. у.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.