Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грати

Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. І. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. Ном. № 3610. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Н. п. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Н. п. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. ( Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. І. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. І. 132. Без битої голої копійка. Котл. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174., Ум. битенький. Чуб. V. 943.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. мошо́к.
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.
Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.
Пирхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.