Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грати

Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. І. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Базарний, -а, -е. 1) Базарный, торговый, рыночный. Завтра день базарний. Мир. Пов. II 55. 2) Какъ существ. Торговый надзиратель. Шейк. Сьогодня базарний приходив. Мир. Пов. II. 54.
Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Слабнути, -ну, -неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левин. І. 385. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Воспользоваться, употребить съ пользой. 2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу. Гн. I. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.