Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. Зола то червоніла, то блідла.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Бутин, -на, м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры.
2) = бутина.
Гептатися (-таюся, -єшся?). гл. Браниться.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Сталка Cм. сталька.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы.
