Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабувати

Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. ІІІ. 670.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБУВАТИ"
Ботей, -тею, м. = отара. Шух. І. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. І. 210.
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати. Вх. Уг. 235.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Похочуватися, -чується, гл. Хотѣться. Вже пора полуднувати, бо таки трошки й похочується. Радом. у.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.