Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Понамножувати, -жую, -єш, гл. Умножить, расплодить.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Стрепехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. стрепехнутися, -хнуся, -нешся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Душа не озивалась, не стрепехалось серце. Його серце мстиво якось стрепехнулось у грудях.
Такой нар. = також.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп.
