Безславно нар. Безславно.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Знак, -ку, м.
1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було.
2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать.
3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. Але ж дався він у знаки!
4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? По знаку чоловік, лице по знаку.
5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості?
6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше.
Мизга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Любезничать, повѣсничать. Женихався, мизгався, бісики пускав.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный.
2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене.
Спразнити, -зню́, -ниш, гл. Не работать, провести по праздничному (день). Пятницю спостила, неділю спразнила.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями.