Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманувати
гетьманша
гетьманщина
гець
ги
ги..
гибель
гибель 2
гибіти
гива
гивер
гиверень
гивкати
гивовий
гиги
гиготати
гид
гиджга
гидити 1
гидити 2
гидість
гидкий
гидкість
гидко
гидливий
гидливість
гидливо
гидний
гидно
гидолецький
гидолів
гидомир
гидосвітний
гидосний
гидосність
гидосно
гидота
гидування
гидувати
гидчати
гидь
гидючий
гижа
гижки
гий
гика
гикавець
гикавий
гикавка
гикало
гикання
гикати
гикатися
гикнути
гикнутися
гиково
гил
гила
гилинуватий
гилистий
гилити
гилка
гилля
гилля 2
гиллякуватий
гилун
гиль!
гилька
гильнистий
гильнитися
гильнути
гильня
гильце
гильчастий
гиля!
гиляра
гимн
гиндик
гинкий
гинути
гинчий
гир
гира!
гирати
гирити
гирка
гиркання
гиркати
гиркатися
гиркиня
гирло
гирмота
гирмотати
гиронька
гирсувати
гиртан
гирувати
гирун
гирчати
гирюватий
гиря
гирявий
гиряво
гискра
гиссоп
гисторичний
гисторія
гись
гита
гитала
гиталь
гитара
гитина
гиття
гицати
гицелів
гицель
гицельство
гицельський
гицкати
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы. Котл. Ен.
Камаші, -шів, м. мн. Гамаши. Дают мені камаші, заплакали всі наші. Pauli.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Пороскручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и роскрути́ти, но во множествѣ.
Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Шевч. 32. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Чуб. V. 222. Прилетів орел з чорної хмари. Мет. 167. 2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.
Сильно нар. 1) = сильне. Той чоловік був силно багатий. Рудч. Ск. І. 153. 2) Насильно. Не сильно — вільно. Ном. № 4953.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Фарисей, сея, м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: