Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманувати
гетьманша
гетьманщина
гець
ги
ги..
гибель
гибель 2
гибіти
гива
гивер
гиверень
гивкати
гивовий
гиги
гиготати
гид
гиджга
гидити 1
гидити 2
гидість
гидкий
гидкість
гидко
гидливий
гидливість
гидливо
гидний
гидно
гидолецький
гидолів
гидомир
гидосвітний
гидосний
гидосність
гидосно
гидота
гидування
гидувати
гидчати
гидь
гидючий
гижа
гижки
гий
гика
гикавець
гикавий
гикавка
гикало
гикання
гикати
гикатися
гикнути
гикнутися
гиково
гил
гила
гилинуватий
гилистий
гилити
гилка
гилля
гилля 2
гиллякуватий
гилун
гиль!
гилька
гильнистий
гильнитися
гильнути
гильня
гильце
гильчастий
гиля!
гиляра
гимн
гиндик
гинкий
гинути
гинчий
гир
гира!
гирати
гирити
гирка
гиркання
гиркати
гиркатися
гиркиня
гирло
гирмота
гирмотати
гиронька
гирсувати
гиртан
гирувати
гирун
гирчати
гирюватий
гиря
гирявий
гиряво
гискра
гиссоп
гисторичний
гисторія
гись
гита
гитала
гиталь
гитара
гитина
гиття
гицати
гицелів
гицель
гицельство
гицельський
гицкати
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти. Мет. 406.
Нас спонсорують: