Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гріх
гріховний
гріховно
гріховода
гріховодство
гріхувати
гріхуватися
гріш
грішечок
грішитель
грішити
грішка
грішний
грішник
грішницький
грішниця
грішно
грішок
гробак
гробарь
гробки
гробний
гробниця
гробовий
гробовик
гробовище
гробок
гробокоп
гробокопатель
гробочок
гроза
грозд
грозенце
грозно
грозьба
громада
громадити
громадитися
громаділка
громадільник
громадіння
громадка
громадонька
громадочка
громадський
громадянин
громадянка
громадянство
громадянський
громадянщина
громажіння
громак
громашик
громик
громівка
громниця
громничний
громовеня
громовий
громовина
громовиця
громотуха
громохмарній
громошітися
громушина
гронитися
гроно
грот
грошаччя
грошва
грошенята
грошик
грошина
гроші
грошовий
грошовитий
грошозаплод
грошолов
грошолюб
грошолюбка
грошшя
груба
грубелезний
грубий
грубиянство
грубиянський
грубка
грубний 1
грубний 2
грубний 3
грубник
грубниця
грубнути
грубо
грубуля
гругурати
груд
груда
груддя
грудень
груди
грудина
грудка
грудковий
грудкуватий
грудневий
грудний
груднина
груднистий
грудниця
груднястий
грудовий
грудок
грудомаха
грудочка
грудочок
грудуватий
грудя
гружавина
гружавіти
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Мил. 42. Колись і на моїм підвір'ї буде болото. Ном. № 4885.
Поморежити, -жу, -жиш, гл. 1) Вышить ажурно. 2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено. Мет. 186. 3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками. Левиц. І.
Прикувати Cм. приковувати.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.
Нас спонсорують: