Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ.
Огниво, -ва, с.
1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень.
2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. 306.
3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Ум. огнивце.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Славити, -влю, -виш, гл. Говорить, разсказывать. Славили, що колись то вона і багачка була. Чи справді він такий, як славлять? 2) Прославлять.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору.
Чепаритися, -рюся, -ришся, гл. Раскарячиваться.