Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт.
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити.
Гарбузовий, -а, -е. Тыквенный. Гарбузовий огуд.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. латку вкинути. Положить заплату. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? укинути фука. Cм. фук.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.