Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гріх
гріховний
гріховно
гріховода
гріховодство
гріхувати
гріхуватися
гріш
грішечок
грішитель
грішити
грішка
грішний
грішник
грішницький
грішниця
грішно
грішок
гробак
гробарь
гробки
гробний
гробниця
гробовий
гробовик
гробовище
гробок
гробокоп
гробокопатель
гробочок
гроза
грозд
грозенце
грозно
грозьба
громада
громадити
громадитися
громаділка
громадільник
громадіння
громадка
громадонька
громадочка
громадський
громадянин
громадянка
громадянство
громадянський
громадянщина
громажіння
громак
громашик
громик
громівка
громниця
громничний
громовеня
громовий
громовина
громовиця
громотуха
громохмарній
громошітися
громушина
гронитися
гроно
грот
грошаччя
грошва
грошенята
грошик
грошина
гроші
грошовий
грошовитий
грошозаплод
грошолов
грошолюб
грошолюбка
грошшя
груба
грубелезний
грубий
грубиянство
грубиянський
грубка
грубний 1
грубний 2
грубний 3
грубник
грубниця
грубнути
грубо
грубуля
гругурати
груд
груда
груддя
грудень
груди
грудина
грудка
грудковий
грудкуватий
грудневий
грудний
груднина
груднистий
грудниця
груднястий
грудовий
грудок
грудомаха
грудочка
грудочок
грудуватий
грудя
гружавина
гружавіти
Бондариха, -хи, ж. = бондарка.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Ле́кція, -ції, ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть. Левиц. І. 152.
Переиначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переиначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться, измѣниться.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Приведенниця, -ці, ж. Дочь жены, рожденная ею отъ перваго мужа и приведенная въ семью второго. Ум. приведе́нничка.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.
Нас спонсорують: