Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребінник

Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІННИК"
Голодюк, -ка, м. Голодающій. К. Пс. 84.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ. Желех.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.