Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

границя

Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. грани́чка. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИЦЯ"
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Підстароста, -ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Роспростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспро́статися, -таюся, -єшся, гл. Расправляться, расправиться, выпрямиться.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
Фуркання, -ня, с. 1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.