Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

граблі

Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБЛІ"
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Гінно нар. Свободно, вольно. Угор.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.