Овесок, -ска, м.
1) Ум. отъ овес.
2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
Чирч, -ча, м. = черкач.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Дметься, як шкурлат на огні.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
Шугай, -гая, м.
1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.
2) Родъ женской одежды.
3) Имя собаки.
